Статті / Полісся
-
Полісся Полісся — особлива історико-етнографічна область України, частина колишньої прабатьківщини слов'ян, давня етноконтактна зона. Як і Карпати, воно зберегло найдавніші релікти праслов'янської та праукраїнської культури, що є постійними об'єктами вивчення дослідників-археологів, істориків, фольклористів, етнографів. А ще — багатостраждальна земля, яку спіткала ядерна катастрофа Чорнобиля. Можливо, саме останній фактор спричинився до активізації наукових досліджень поліської народної культури, яка зазнала […]
-
-
Їжа та харчування Особливе географічне розташування Полісся значною мірою зумовило й певні особливості у харчуванні населення цього етнографічного регіону України. Виробництво продуктів харчування, пов'язане з багатовіковою історією місцевого землеробства і тваринництва, а також характерного для цього регіону збиральництва і рибальства, диктувало й традиції в їжі поліщуків. Притаманна усім українцям перевага у споживанні продуктів рослинного походження, особливо зернових, тут виявляється […]
-
Традиційний музичний інструментарій Первісно-синкретичні обрядово-ритуальні цикли народної музики, виконуваної на примітивних (переважно духових) інструментах на теренах України найяскравіше виявляються в зонах ще досить добре збереженої пастушої культури Карпат і Полісся. Що ж до музично-фольклористичних спостережень на тлі загального, то вони, окрім філологічної обробки текстів пісень, здебільшого обмежувались аналізом ритмоструктури вірша з окремими спробами осягнення музично-стильових особливостей цієї справді заповідної зони […]
-
Традиційне декоративно-ужиткове мистецтво Природа українського Полісся, його ландшафти та клімат однотипні від Десни до Західного Бугу. Тут малородючі піскуваті грунти, відтак порівняно мало сіл, міст і доріг. Зате достатньо лісів, рік і боліт створили сприятливі умови для вирощування льону, а отже — і розвитку ткацтва, обробки деревини та заліза, витоплюваного з болотної руди, виробництва поташу та селітри для виготовлення […]
-
Традиційна прозова творчість Уже сама назва Полісся дає творчий поштовх уяві, яка малює непрохідні пущі, темні зіниці озер, оксамитову зелень боліт... Про цей край та його мешканців згадував ще у V ст. до Різдва Христового грецький історик Геродот, згодом про нього йшлося у Галицько-Волинському літописі ХІІІ ст. А переказ про плем'я древлян, покараних княгинею Ольгою за вбивство її чоловіка, […]
-
Традиційна пісенна культура Полісся Полісся — територія з автохтонним східнослов'янським населенням, у минулому мінімально охопленим міграціями. Сьогодні це один «з найбільш архаїчних в етнокультурному відношенні регіонів слов'янського світу, що зберігає [...]мовні, обрядові, фольклорні релікти минулих віків». Високий ступінь збереженості музичного фольклору дозволив етномузикологам виявити на Поліссі «історично найбільш ранні й, очевидно, кореневі традиційні форми пісенного мистецтва східних слов'ян». У 30-х […]
-
Писанка Село на нашій Україні, Неначе писанка село... Так геніальний Тарас Шевченко порівнює красу й мальовничість рідного краю з писанками, що були з давніх-давен синонімом Батьківщини, сили і незнищенності нашого народу. Писанка — символ України, пам'ять про рідну землю, рідний край, оберіг на цій землі. Українські писанки — це шедеври мініатюрного живопису, у яких народ виявив свій мистецький хист, свою здатність […]
-
Народний костюм Полісся є найбільш архаїчним регіоном України, який і досі зберігає свій неповторний колорит. З-поміж інших регіонів України поліські строї вирізняються домінуванням двоколірної біло-червоної гами, відсутністю купованих тканин та тканим і вибійчаним декоративним оздобленням вбрання. Біло-червоне кольорове звучання у поліському костюмі підкреслює його архаїчність і символізує поєднання двох начал: духовного-божественного (білий) та плотсько-земного (червоного). Пограниччя цих […]
-
Народний живопис Народний живопис Полісся — один з важливих компонентів духовної культури цього краю. Осмислення живопису як образотворчої частини загального обрядово-фольклорного цілого, семіотичний підхід до фактів живопису дає змогу проникнути в контекст його позасюжетних і позатематичних зв'язків, чіткіше визначити його ритуально-магічні та побутово-утилітарні функції. Однак вивчення народного живопису Полісся, зокрема іконопису та народної картини, потребує ще багато зусиль. […]