Статті / Карпати

Розмаїття традиційної музики Карпат Природні, ландшафтні й економічні ресурси Українських Карпат зумовили не лише екологічні та адміністративні умови життя місцевого населення, а й своєрідність і неповторність культури. Адже тут взаємодіяли  національні культури різних субетносів, традиції яких перепліталися, творячи різнобарвне плетиво співів і музики, легенд і оповідей. Розмаїтість духовної культури регіону складно осмислити. Передусім це стосується самобутнього музичного стилю. Мажорний іонійський […]

Художня обробка шкіри Завдяки добре розвиненій художній обробці шкіри українці Карпат могли хизуватися майстерно виготовленими й оздобленими хутряними безрукавками і кожухами, а також ременями, шкіряними торбинами, іншими виробами, що доповнювали одяг. Художньо-технічні прийоми оздоблення шкіряних виробів диктувалися передусім способом вичинки шкір (з хутром чи без нього). Хист майстрів найяскравіше виявився в оздобленні святкових кожухів і кептарів. На Гуцульщині […]

Художня обробка рогу У народному мистецтві горян розвивалися окремі напрямки, які були призабуті в інших регіонах України. Передусім це художня обробка рогу. Використання цього природного матеріалу, а згодом його художня обробка мають давні традиції на національних теренах. Археологічні матеріали представляють численні знаряддя праці з кістки і рогу. Так унікальною є виявлена львівськими археологами знахідка з передмістя Львова: сліди […]

Художня обробка металу Добре розвиненою була в Карпатах і художня обробка металу, що виявлялося передусім у праці сільських ковалів. Вони виготовляли увесь металевий реманент: клямки, завіси, дверні засуви, окуття скринь і возів тощо, увінчували хрестами церковні бані. Найдавніші з виявлених металевих виробів датують XVII століттям. Відоме також ім’я одного з найдавніших майстрів – Лукина Дудчака, який жив у […]

Художнє ткацтво, килимарство У традиційній культурі українців Карпат одне з провідних місць займало ткацтво. Місцеве виробництво тканин було зумовлене побутовими потребами: для домашнього вжитку, сплати феодальних повинностей (у XVI ст. волокном і прядивом, у XVII ст. – ще й виробами: гунями, ліжниками, попругами), згодом додалися ринкові запити. Культивування луб’яних культур та розвиток вівчарства обумовили виробництво полотен і вовняних тканин […]

Художнє деревообробництво. Скульптурна різьба Розвиток художнього деревообробництва у Карпатах спонукала сама природа, поширені у цьому регіоні м’які породи дерев (липа, осика, рідше сосна і ялиця на Бойківщині та Лемківщині, тверді – тис, бук, груша на Гуцульщині). Побутує думка, що в Карпатах художню обробку дерева започаткували пастухи, які, усамітнившись, ніби знічев’я мудрували над деревиною, щоби виготовити сопілку, палицю чи ручку […]

Харчування Харчування українців Карпат безпосередньо пов’язане з напрямками господарської діяльності, економічними і природно-географічними умовами та етнічними традиціями. На малородючих гірських ґрунтах жита й пшениці сіяли мало. На Бойківщині та Лемківщині основними сільськогосподарськими культурами були овес і ячмінь, на Гуцульщині – кукурудза, з городини – картопля, капуста, буряки, біб, горох, часник, цибуля. Розвинуте тваринництво було джерелом забезпечення […]

Фольклорна проза Фольклорна проза українців Карпат охоплює такі жанри: казка, легенда, переказ. Окрім більшої, ніж на інших етнічних територіях прив’язаності до місцевості, гірського життя, вона демонструє також небуденне оповідацьке обдаровання „повістунів” які неодноразово дивували своїм хистом М.Коцюбинського і Г.Хоткевича. До них належала, зокрема, Ганна Гулейчук з Верховини, даром якої захоплювалася Христина Алчевська. Специфіка гірських поселень з розкиданими по […]

Традиційна культура Карпати – гірська система на території ряду держав Європи. Східна лісиста частина Карпат здавна заселена українцями, тому її іноді називають Українськими Карпатами. Цей незвичайний край, загадковий із своєрідним ландшафтом, рослинністю розкинувся від Покутського передгір’я на північному сході до гірського хребта Горган, гірської групи Свидовець, найвищого гірського масиву Чорногори, а від нього – до Гринявських, Рахівських гір […]

Світ уявлень та вірувань. Релігійність Освоюючи зовнішнє середовище, мешканці Карпат пізнавали добро і зло, світлі і темні сторони життя. Це породжувало віру в існування надприродних сил, добрих і злих духів, взаємозв’язки і взаємозалежність живої й неживої природи, земного та потойбічного світів. З’ясовуючи першооснови усього сущого, горяни найчастіше зверталися до пам’яті свого роду. Так формувалися традиції світосприйняття й світорозуміння. Ще на […]